Реформування освіти в Україні зумовило корінні зміни у навчальному процесі. Цілі й завдання, які стоять перед освітянами сьогодні, вимагають упровадження не лише нових педагогічних технологій, методів і прийомів, а й форм організації навчання. Нові форми навчання розвивають і нові відношення між викладачем і студентом, нові суб’єкт-суб’єктні стосунки. Саме групова форма роботи набула популярності у ПТНЗ, яка сприяє особистісно-зорієнтованому навчанню.
Педагогічну технологію можна розглядати як впорядковану систему дій, виконання яких призводить до досягнення поставленої мети, або як системний метод створення, впровадження і визначення цілого процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів (ЮНЕСКО). Отже, педагогічна технологія функціонує і як наука, що досліджує раціональні шляхи навчання, і як система способів, принципів і регулятивів, які застосовуються у навчанні, і як реальний процес навчання.
Педагогічна технологія – це продумана в деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації і проведення навчального прогресу з обов’язковим застосуванням комфортних умов для викладача та учнів.
Особистісно-зорієнтоване навчання передбачає організацію навчання на засадах глибокої поваги до особистості вихованця, врахування особливостей індивідуального розвитку, ставлення до нього як до свідомого відповідального суб’єкта навчально-виховної взаємодії.
Навчання як процес цілеспрямованої передачі і засвоєння певного досвіду можна здійснювати по-різному, обираючи відповідну форму навчання. Категорія “форма навчання” належить до основних у дидактиці. М. Скаткін, І. Лернер, В. Дяченко визначають загальні форми навчання (фронтальна, групова, індивідуальна), та конкретні (урок, семінар, екскурсія, тощо). І. Бурлака, В. Вихрущ пропонують поряд із загальнородовим поняттям “форма організації навчання” видові – “форма навчальної діяльності”. Ю. Мальований трактує “форми навчальної діяльності учнів на занятті” як одну із складових змісту категорії “форми навчання”. Розрізняють такі форми навчальної діяльності учнів: фронтальна, парна, індивідуальна та групова.
Методика групової роботи
Зараз розроблено багато методик, що застосовуються в інтерактивному навчанні (робота в малих групах, дискусії, турніри, диспути, дебати, “міні-уроки”, навчання як систематичне дослідження, “синектика”, ділові ігри, імітаційні ігри, ситуаційні вправи, задачі, проблеми, вправи, та інш.). Ці методики можна застосовувати як для викладання, засвоєння нового матеріалу, так і для перевірки знань учнів.
На наш погляд, формуванню комунікативних умінь, створенню доброзичливої атмосфери у спілкуванні на практично-семінарському занятті допомагає методика тренінгу.
Термін “тренінг”(з англ. train, training) має низку значень: навчання, виховання, тренування, дресирування. Існує багато визначень цього поняття. Однак Ю. Ємельянов розглядає тренінг як групу методів, спрямованих на розвиток здібностей до навчання та оволодіння будь-яким складним видом діяльності.
Мета: формування у учнів знань, умінь і навичок організації різних видів педагогічної діяльності; виховання особистісного ставлення до складових майстерності педагога.
Завдання полягає у формуванні:
– умінь організації позитивної міжособистісної взаємодії у спільноті;
– нових знань стосовно майбутньої професії;
– умінь і навичок виконання різних видів педагогічної діяльності у стандартних і нестереотипних навчально-виховних ситуаціях;
– умінь критичного і творчого мислення у процесі вирішення професійних завдань;
– умінь аналізу і вибору педагогічних дій у навчально-виховних ситуаціях;
– особистісних суджень, оцінок стосовно майбутньої професії;
– навичок роботи у команді.
Професія педагога – професія творча. Саме від рівня інтелектуального потенціалу педагогічного працівника, його вміння творчо мислити і втілювати свої задуми у життя залежить кінцевий результат розвитку учнів. Отже, чим вищою є креативність педагогічного працівника, тим більше шансів для розвитку творчого потенціалу в учнів. До речі, педагогічний працівник сьогодні має можливість не лише ознайомитися з природою та специфікою процесу креативності, а й підняти цей рівень у себе, навчитися розвивати креативність у своїх учнів.
